Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Титаренко, Дмитро. Культурні процеси в Україні у роки нацистської окупації (зона військової адміністрації). – Львів-Донецьк, 2014. – 442 с.

insidethegatesУ монографії на широкій документальній базі з вітчизняних та зарубіжних архівів охарактеризовано сутність та особливості культурних процесів в період нацистської окупації на території тих областей України, що входили до зони військової адміністрації. Визначено специфіку реалізації культурної політики, вплив на неї різних політичних акторів, розглянуто основні інституційні та позаінстуційні прояви культурного життя місцевого населення. За радянських часів публічна культура пам’яті та історіографія були сфокусовані на злочинах нацистів, підпільній та партизанській боротьбі, економічній експлуатації окупованих теренів. Така ситуація зумовлювала однобічність аналізу складних тогочасних процесів. Периферійними проблемами та табуйованими темами були стратегії виживання людей або знищення культурних цінностей ще напередодні окупації, тощо. Лише з 90-х рр. ХХ ст. у зв’язку з деідеологізацією історичної науки у дослідників з’явилася можливість висунути нові концептуальні положення, пов’язані передусім із формуванням антропоцентричного підходу, що поставив на порядок денний життя, побут, емоції пересічної людини, а також із намаганням пояснити вчинки всіх політичних акторів, що діяли на арені окупованої України. 

Як зазначає автор, параметри культурного життя (з огляду як на його довоєнний стан, так і на колонізаторську сутність окупаційного режиму) не відповідали духовним запитам місцевого населення. Втім, культурні процеси на окупованій території можна вважати певним соціокультурним феноменом. Якою мірою прояви культурного життя під час окупації були обумовлені активною громадянською позицією місцевої інтелігенції, а якою прагненням військових відволікти населення від проблем жорстокої повсякденності? В яких формах відбувалася адаптація пересічної людини до принципово нових та надзвичайно складних умов життя? Якою мірою діяльність культурних установ відповідала інтересам місцевого населення, а якою – створювала сприятливі умови для відпочинку військовослужбовців Вермахту? Чим були зумовлені спроби відкриття ряду навчальних закладів? Чи вдалося членам ОУН шляхом своєї культурно-просвітньої діяльності створити базу для сприйняття ідеологем націоналізму? Такі питання обговорюються у книзі. Водночас автор наголошує, що сьогодні «питання культурного життя населення України мають і чимале суспільно-політичне значення, оскільки вони пов’язані також з поведінковими моделями людини за доби тоталітаризму, чинниками лояльності до влади, межами конформності, можливостями духовного опору та морально-ціннісними пріоритетами». 

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top