Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

У співпраці з Міжнародним Соломоновим університетом

Ми хочемо привітати українське суспільство з доброю новиною. Відкритий університет Ізраїлю, Міжнародний Соломонів університет переклав українською мовою один з найкращих навчальних посібників з історії Голокосту – “Катастрофа європейського єврейства”. Автори частини 1-2 Дан Міхман і Іхйєам Вайц. Перекладач з івриту на російську, науковий редактор перекладу – д-р Леонід Мацих. Перекладач з російської на українську – Вікторія Левченко. Автори частини 3-4 Д.Міхман та Гідеон Гройф, перекладач українською Таїсія Шаповаленко. Автори частини 5-6 ті самі що й 1-2, а от до перекладачів тут долучився Ігор Козловський. Тритомник видано в НВП “Вирий”. Видання, як це стало вже українською традицією, вийшло без участі нашої держави, а за сприяння The Conference on Jewish material Claims against Germany, та The American Jewish Joint distribution Committee. Значну частину тиражу Міжнародний Соломонів університет передає до Українського Центру вивчення історії Голокосту, від якого посібник отримають українські вчителі.
В зв’язку із тим, що “Катастрофа європейського єврейства” є відомим і добрим посібником ми більш приділимо увагу додаткам до неї.
Передмову до видання написав відомий філософ, академік Мирослав Попович, де доволі цікаво приділив увагу “певним недолікам” розгляду “ідеї антисемітизму” ізраїльськими авторами. Але жодним словом не сказав на українську антисемітську традицію, та й на те, що практично в посібнику немає осібної теми – Голокост на українських землях. Хоча в той же час українці згадуються, особливо в розділах про Треблінку та Собібор.
Цікаві дві післямови. Першу написав В’ячеслав Лихачов (в минулому – старший викладач Соломонова університету). Нам приємно, що серед організацій які займаються викладанням історії Голокосту позначено наш Центр. Також є приємним те, що В.Лихачов цілковито резонно пише про те, що загалом Україна “пішла далеко уперед на відміну від своїх колег із СНД щодо кількості і рівня дослідницьких робіт, ступеня опрацювання й упровадження навчально-методичних програм, різних проектів, пов’язаних із вивченням і викладанням цієї складної теми”. В той же час автор вказує, на “очевидне відставання України... від молодих прибалтійських держав”.
Другу післямову написала Світлана Герус (заступник директора Центрально-Українського фонду історії Голокосту “Ткума”). Її текст більш стосується конкретики праці українського вчителя. Ми б хотіли звернути увагу на такому моменті: “Нерідко вчителям доводилося витримувати й психологічний тиск з боку колег, адміністрації, тому що останні, обтяжені побутовими націоналістичними упередженнями, вбачали в викладачеві людину, яка таким чином пропагує ідеї юдаїзму чи має особистий зиск від єврейських організацій...” Низько кланяємося нашій колезі за ці щирі слова (які нечасто можна почути), що вказують на існуючу проблему українського антисемітизму.
Необхідно зазначити, що поява подібного перекладу відомого посібника допоможе українському суспільству зрозуміти проблеми Голокосту.

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top