Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Нове академічне видання з історії Голокосту в Україні

insidethegatesSpohr, Johannes. Die Ukraine 1943/44. Loyalitäten und Gewalt im Kontext der Kriegswende. Metropol-Verlag, 2021, 558 s. ISBN 978-3-86331-600-6 (Шпор, Йоганнес. Україна у 1943-1944 рр. Лояльності та насильство у контексті переламу війни) 

До і під час відступу Вермахту у Другій світовій війні Україна знову стала ареною масового насильства. Починаючи з 1943 року, німецька окупаційна влада, представлена насамперед Райхсміністерством окупованих східних територій (RMfdbO) та органами Райхскомісаріату Україна (РКУ), а також Вермахту, опинилася у багаторівневій кризі. У Генеральній окрузі Житомир німецькі установи та армія почали підготовку для відступу вже навесні 1943 року. До весни 1944 р. підрозділи Вермахту (особливо їх формування безпеки), поліція, СС та СД вдавалися до різних форм масового насильства. У рамках антипартизанської війни («Банденкампф») вони спалювали села, а їхніх мешканців вбивали. Маси людей були депортовані на примусові роботи, а також «евакуйовані». Так звана політика «випаленої землі» призвела до серйозного руйнування економічних об'єктів та індивідуальної власності. Багато заводів було розібрано та пограбовано, так само як товари, продукти та насіння. Соціальні групи, яких націонал-соціалісти переслідували та вбивали після вторгнення до Радянського Союзу, знову опинилися під надзвичайною небезпекою: радянські військовополонені, євреї та партизани. Такі ідеології, як расизм, антисемітизм, антиславізм та антибільшовизм, мотивували солдат діяти до самого кінця окупації. Цивільне населення сільської місцевості особливо постраждало від насильства в пізній період окупації. Матеріальні збитки та людські втрати, завдані німецькою владою, насамперед Вермахтом, давалися взнаки в Українській РСР протягом десятиліть.
У дослідженні також описані різноманітні колективні та індивідуальні реакції жителів центральної України. Помітно, що з весни 1943 року до радянських партизанських формувань приєднуються – з різних мотивів – все більше людей. Перебіг війни став приводом для багатьох повернутися до радянського ідеалу суспільства та довести свою лояльність радянській владі. Повернення місцевого населення до радянської влади, що часто набувало вигляду каяття, у цій роботі описується як ресоветизація.
Водночас спостерігалася і протилежна тенденція: до і під час німецького відступу десятки тисяч приєдналися до Вермахту, аби рушити на захід. З самого початку правління окупанти залучали місцевих мешканців до формувань, що надавали їм підтримку – насамперед допоміжну українську поліцію та «гіві» (добровольців), – і ті були досить ефективними, аж допоки не залишили Україну. Вони спричиняли подальшу поляризацію серед населення, але навряд чи змогли зміцнити його лояльність до окупаційної влади.

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top