Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Пам’ять Бабиного Яру і Голокосту: наукові та суспільно-політичні виміри

Міжнародна наукова конференція до 80-х роковин початку  розстрілів у Бабиному Яру. 23-24 вересня 2021 р., м. Київ.

Організатори: УІНП, Інститут історії України НАНУ

Місце проведення: КНУ ім. Т. Шевченка + онлайн-трансляція з можливістю дистанційного включення учасників

Формат проведення:

– панельні дискусії за темами, визначеними організаторами

– доповідачі та дискутанти мають наперед надіслати тези своїх виступів (у довільній формі) для ознайомлення інших учасників панелі

– розшифровки виступів надсилаються учасникам для редагування та надалі публікуються у форматі “Матеріалів круглого столу”

Регламент: 1 модератор + 1 доповідач + 2 дискутанти + дискусія

Тривалість семінару             –     1,5 год.

Доповідач (має загально розкрити усі або більшість із тем запропонованих для обговорення)         – до 20 хв.

співдоповідач (має глибше розкрити одну-дві з тем семінару)

                        – до 10 хв.

дискутант                  – до  5 хв.                  

 

23 вересня (четвер)

9.00–10.00

Реєстрація учасників та відкритті Конференції

            Вітальні виступи (Валерій Смолій, Антон Дробович)

 

10.00–11.30

1-й семінар МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ БАБИНОГО ЯРУ: ПІДХОДИ І ВИКЛИКИ (Презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру)

Модератор Антон Дробович

1-й дискутант – поточний стан справ з меморіалізацією Бабиного Яру Олександр Лисенко

Доповідач – презентація Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру Тетяна Пастушенко

2-й дискутант – засадничі розбіжності між Концепцією та проєктом МЦГБЯ – Віталій Нахманович

 

11.30–12.00 – перерва на каву

 

12.00–13.30

2-й семінар ВИТОКИ ГЕНОЦИДУ ТА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТІ

Теми для обговорення:

Витоки Голокосту – традиційний європейський антисемітизм

Витоки Голокосту – політичні технології нацистів

Витоки Голокосту – функціоналізм та інтенціоналізм

Історія України ХХ ст. – чотири геноциди, інші масові вбивства та переслідування – пошуки спільних витоків

Витоки геноцидів – пошук відповідей на складні питання.

Витоки Голокосту - засадничі вади цивілізації Просвітництва – віра у всесильність людського Розуму та раціональна “наукова” мораль

Голокост як символ усіх геноцидів

Модератор: Максим Гон

доповідач Віталій Нахманович,

співдоповідачі: Норман НаймаркАндрій Козицький (Львів)

дискутанти: Олег Бажан (Київ)

 

13.30–14.30 – перерва на обід

 

14.30–16.00

3-й семінар. ГОЛОКОСТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ СВІТ ТА УКРАЇНУ

як рецепція Голокосту вплинула на сучасний світ, у міжнародному та національних контекстах, в освіті

Теми для обговорення:

Рецепція Голокосту та ідеї мультикультуралізму

Рецепція Голокосту та принципи толерантності

Рецепція Голокосту та принципи прав меншин

Пам’ять про Голокост – “секулярна релігія” світу постмодерну

Національні відмінності рецепції Голокосту: Ізраїль, Німеччина, Польща, Росія, Україна

Форми рецепції Голокосту – формальна та неформальна освіта, державна та общинна політика пам’яті

модератор Анатолій Подольський

доповідач Кай Струве

співдоповідачі:,  Робер Магочі, Семен Гольдін (Semion Goldin),

дискутанти: Георгій Касьянов, Владислав Гриневич,

 

24 вересня (п’ятниця)

 

10.00–11.30

4-й семінар. ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПАМ’ЯТІ (1-а частина: “Об’єкти пам’яті”)

Теми для обговорення:

Чи можна пам’ять про жертв Голокост об’єднувати з пам’яттю про інших жертв Другої світової війни?

Як сумістити в одному меморіальному просторі пам’ять про жертви двох геноцидів – євреїв і ромів?

Чи є пам’ять про українських націоналістів пам’яттю про жертв чи злочинців?

(Як об’єднати в одному меморіальному просторі пам’ять про різних жертв, коли одна з жертв вважає інших переслідувачами)

Приховані конфлікти: вшанування пам’яті німецьких полонених, радянського підпілля та полонених червоноармійців (з урахуванням того, що в Бабиному Яру розстрілювали лише політпрацівників, комуністів та євреїв)

Модератор: Фелікс Левітас

доповідач: Іван Патриляк

співдоповідачі: Олена Стяжкіна, Сергій Єкельчик,

11.30–12.00 – перерва на каву

 

12.00–13.30

5-й семінар. ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ПАМ’ЯТІ (2-а частина: “Суб’єкти пам’яті”)

 

Теми для обговорення:

Жертви та їх нащадки: межі прав на пам’ять

Українська спільнота – проблема “комплексу меншовартості”

Єврейська спільнота – проблема “винятковості трагедії”

Ромська спільнота – проблема “закритості пам’яті”

“Радянський народ” як суб’єкт пам’яті – вчора та сьогодні

Пам’ять про Голокост та інших жертв Другої світової війни як інструмент “боротьби за Україну” (внутрішній та зовнішній аспекти)

Пам’ять про жертв війни у контексті міжнаціональних стосунків

 

Модератор: Сергій Кот

доповідач: Михайло Тяглий

співдоповідачі:  Оля Гнатюк, Ігор Щупак, дискутант: Микола Боровик

 

13.30–14.30 – перерва на обід

 

14.30–16.00

6-й семінар. ФОРМИ МЕМОРІАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ

Теми для обговорення:

Місце пам’яті чи простір пам’яті?

Фізичний та ментальний простори пам’яті

Право на пам’ять та право на простір

Меморіал, музей та меморіальний парк – модерні та постмодерні стандарти

Спільні культурні коди vs самовираження митця

Етичні обмеження у меморіальному просторі

 

Модератор Володимир Сімперович (Київ)

доповідач Ігор Пошивайло,

дискутанти: Джи-Хан Лім, Антон Дробович,

коментатор: Леся Ісаюк

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top