Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Навчально-методичні семінари з історії Голокосту на теренах України за підтримки International Task Force Семінар для викладачів історії в Яремче

20-22 серпня 2009 року в живописному містечку Яремче, що на Івано-Франківщині, в самому серці українських Карпат, Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки International Task Force провів паралельно два семінари для шкільних вчителів практично з усіх куточків України (і навіть з Білорусії). 
Перший семінар носив навчально-методичний характер і розроблявся спеціально для вчителів, які нещодавно почали займатися проблемами вивчення історії Голокосту в Україні та інших країнах Європи. Семінар для другої групи, яку А. Подольський, жартуючи, назвав "ветеранами", бо ці педагоги стали випускниками курсів підготовки Міжнародної Школи з вивчення історії Голокосту при Музеї "Яд Вашем", був науково-методичний і розпочався 21 серпня 2009 року. 
Враження від семінару залишилися надзвичайно позитивні. Вдалим був підбір лекторів: Іріт Абрамскі, Максим Гон, Анатолій Подольський, Михайло Тяглий, Антуан Джерме, Наум Резніченко, Тетяна Величко, Віталій Бобров, Олександр Войтенко… Ці люди, будучи спеціалістами у своїх наукових сферах, давали цікаві факти і рефлексії під час своїх лекцій, а також повні й адекватні відповіді на запитання присутніх. 
Закарбувалися в пам'яті лекції, під час яких д-р Іріт Абрамскі охарактеризувала історичні типи антисемітизму. Говорячи про сучасний антисемітизм, пані Абрамські виділила три групи: неонацистський ("просто нацистський") антисемітизм, антисемітизм "говірливої інтелігенції" (антиізраїльські та пропалестинські виступи лівої і лівацької інтелігенції у Франції, наприклад, Роже Гароді) й антисемітизм ісламських фундаменталістів (класичний приклад - сучасний правлячий режим в Ірані, бойовики радикальних ісламістських формувань на кшталт ХАМАСу або Хізболли). 
Існують факти синергізму цих видів антисемітизму чи "перетікання" одного виду в інший (приклад того ж Роже Гароді, який починав як марксист і комуніст, а з 1982 року став ісламським фундаменталістом). Крім того, можна виділити ще тип православного антисемітизму, який репрезентує публіцист Олег Платонов у сучасній Росії. 
При неформальному спілкуванні з пані Абрамські, я був здивований тим, наскільки добре вона розуміла українську мову, не будучи уродженкою України та на високому рівні зналася на питаннях специфіки українсько-єврейських відносин на різних історичних етапах. 
А. Подольський у своїх лекціях справедливо виступав проти концепцій монокультурності та мононаціональності, які зараз, на жаль, домінують в сучасній українській історіографії (особливо у написанні шкільних підручників). Нашим історикам не слід забувати вписувати в український національний наратив історію різних етнічних меншин, у т.ч. євреїв. 
Михайло Тяглий представив цікаву лекцію про долю європейських ромів періоду існування націонал-соціалістичної диктатури. Він навів різні точки зору на Пораймос, зробив спробу провести паралелі та знайти відмінності геноциду циган і Голокосту. 
Багато нового про кінодокументалістику Голокосту я відкрив для себе під час лекції пана Антуана Джерма з Меморіалу Шоа (Париж). Автор доповіді зазначив, що більшість фільмів про нацистські концтабори, які фігурували й на Нюрнберзькому процесі, були зняті та часто навіть інсценізовані (як це було з кадрами звільнення Аушвіцу) союзниками або Радами. Фільмів, які демонстрували жахіття концтаборів, знятих нацистами, не існує. 
Дуже цікавою і захопливою була екскурсія до Делятина і Коломиї, яку проводив неперевершений гід, місцевий краєзнавець п. Роман Киселюк. Під час екскурсії до Делятина наша група відвідала місця розстрілу місцевих євреїв нацистами 1941-1942 років у місцевому лісі. Всю групу вразило те, що поряд з місцем розстрілу немає жодного знаку, який би повідомляв про ті страшні події часів нацистської окупації. 
Пан Роман провів нашу групу трохи глибше в ліс, де пишно росла трава під деревами й у шанцях. Ці шанці були викопані більшовиками у 1939-1941 роках. Саме у них німецькі нацисти пізніше розстрілювали місцевих євреїв. У лісі ми побачили середнього розміру стелу, на якій трьома мовами (українською, англійської й івритом) було написано: "На цьому місті більшість євреїв Делятина було жорстоко вбито нацистами у 1941-1943 роках. У Пам'ять про мою бабцю Ривку Бляй-Герстенгабер, моїх тіток і всіх євреїв Делятина. Віллі Ліндвер. Голландія. 1992 рік". 
Ось так. Увічнила світлу пам'ять загиблих мученицькою смертю делятинських євреїв не Українська держава (яка мала б це зробити після здобуття незалежності), а ентузіаст із-за кордону. Цікаво, якщо б він цього не зробив у 1992 році, чи щось би нагадувало про страшні події тих років, окрім спогадів місцевих жителів та історичних розвідок таких "фанатиків"-крєзнавців як пан Роман? Важко сказати… Під час відвідин цього місця пригнічувала відсутність нормальної дороги до пам'ятного знаку. Якщо б я опинився у цих краях, то без сторонньої допомоги не знайшов би дороги до пам'ятника вбитим делятинським євреям. Склалося враження, що О. Бартов був правий, коли писав, що історія галицького єврейства в сучасній Україні є багато в чому "витертою"… 
Далі наша група вирушила до Коломиї, де ми відвідали Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. П. Роман показав нам також старий єврейський квартал і сучасну синагогу. Планувався також візит до Шепарівок, Івано-Франківська та Надвірної, але, на жаль, за браком часу від цих екскурсій довелося відмовитись. 
На семінарі мені пощастило виступити не тільки у якості слухача, а у якості лектора для "ветеранської" частини аудиторії. Хоча й очікував більш палких дискусій, залишився задоволений рівнем питань, що ставились після прочитаної лекції. 
Семінар пройшов на дуже високому рівні. В цьому, безумовно, заслуга незламного ентузіазму і пасіонарності співробітників Українського центру вивчення історії Голокосту. 

 

Юрій Радченко,
учасник семінару,
аспірант Харківського університету ім. Каразіна

 

Останні Новини

  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    Інтерв'ю з Анатолієм Подольським на Громадському. Розмова про важливість збереження історичної та культурної пам’яті та чому це було неможливим за часів комуністичної диктатури на теренах України? Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту. Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

    [Докладніше]
  • Відкриття виставки «Майбутнє без очевидців»

    17 листопада 2022 року в Центральній міській бібліотеці німецького Дюссельдорфу відкрилася виставка "Майбутнє без очевидців", що триватиме до 23 грудня 2022 року.
    Виставка підготовлена транснаціональним проєктом Єврейської громади Дюссельдорфа "Вчимося пам'ятати", який є багаторічним надійним партнером УЦВІГу.

    [Докладніше]
  • Науково-методичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності"

    11-12 листопада 2022 року в Києві відбувся міжнародний науково-практичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності", організований Українським центром вивчення історії Голокосту, Меморіалом Шоа (м. Париж, Франція) та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

    [Докладніше]
  • IV Семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього. Навчання про історію Голокосту і права людини»

    31 жовтня 2022 року розпочався семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Вже вчетверте ми збираємо колег у співпраці з Інститутом ім. Ольги Ленгель (The Olga Lengyel Institute, New York) та втретє за співфінансування Нідерландського єврейського гуманітарного фонду (Гаага).
    Метою семінару-школи є покращити рівень навчання про історію Голокосту та права людини в Україні. Програма надає можливість поєднати український та міжнародний досвід у викладанні цих тем та обґрунтуванні актуальності історичних подій у сьогоденні.

    [Докладніше]
  • Презентація проєкту «Мережа пам’яті»

    3 листопада 2022 року в рамках німецької наукової, освітньої та культурної ініціативи «Українська година» відбулась онлайн презентація німецько-українського меморіального проєкту 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top