Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Стяжкіна Олена. Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років. – Київ: Дух і Літера, 2019. – 384 с. – (Серія «Бібліотека спротиву, бібліотека надії»).

insidethegatesЦе книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так і у перші роки після вигнання нацистів.

Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок і двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач і виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом і відстороненням, мародерством і підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як унаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так і під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих і самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top