Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Под знаменами врага

В издательстве "ЭКСМО" вышла новая книга известного автора С.И.Дробязко "Под знаменами врага". Подзаголовок - "Антисоветские формирования в составе германских вооруженных сил, 1941-1945".
Автор ссылается на изданную во Львове книгу А.Боляновского "Украинские военные формирования в вооруженных силах Германии", считая ее одной из лучших в освещении коллаборационистских формирований. Интересно мнение автора относительно отношения Гитлера к казачьим формированиям. По мнению С.Дробязко "лидеры казаков-самостийников" смогли убедить своих немецких друзей, что они потомки остготов, следовательно, не славяне, а народы германского корня. 
Автор совершенно резонно пишет о массовости коллаборационизма в СССР. Кроме того отмечена история батальонов "Нахтигаль" и "Роланд", где сказано о том, что фактически после ареста немцами С.Бандеры, батальоны были сняты с фронта и не принимали участия ни в военных действиях, ни в действиях против евреев или партизан. 
Иное дело, что слово "еврей", слово Холокост напрочь отсутствует в этой отличной книги. Их не было, нет и быть не может. Евреи выведены за скобки, и таким образом от книги остается несколько жуткое впечатление. Рассматривая борьбу коллаборантов с партизанами и таким образом, с местным населением, на наш взгляд необходимо было отметить участие или неучастие в уничтожении евреев. Замалчивание этого вопроса поразительно. Мы даже не можем понять причины подобного замалчивания. 
Единственное упоминание наконец-то встречается в книге, в контексте украинских охранных формирований. "…Охранные команды концлагерей, в которых, помимо украинцев служили русские, литовцы и другие выходцы из СССР". Подразделения "травников" (от польского местечка Травники, где они проходили учебную подготовку) несли охрану "лагерей смерти" и принимали участие в ликвидации Варшавского гетто. Интересно, что слово "гетто", автор употребляет, и возникает ощущение, что все остальное читатель должен понять сам. Позиция более чем странная, учитывая, что автор даже перечисляет "лагеря смерти", совершенно резонно понимая, что читатель не в курсе подобных вопросов.
Очень странно упоминание в контексте истории Холокоста "батальона Муравьева" (бывшего 101-го украинского батальона вспомогательной полиции), который в августе 1944 перешел на сторону французского Сопротивления. Автор пишет: "По иронии судьбы в числе этих "героев" оказались участники массовых расстрелов в Бабьем Яру… и уничтожения Хатыни". Никоим образом, не сомневаясь в знании автора этого факта, нам странно советское перечисление через запятую Бабьего Яра и Хатыни. Все-таки стоило упомянуть национальную составляющую.
Вместе с тем, когда С.Дробязко подает широкий круг очень интересных документов того времени, мы видим из донесения Русского общевоинского союза о положении в СССР, строчку о настроениях некоторых частей Красной армии: "Настроение в этих частях явно антикоммунистическое, антиеврейское, антиправительственное". Перечисление подобных факторов являлось естественным в то время и широко используемым. Как и дальнейшие антисемитские посылы: "жида-комиссара…, еврейский элемент". Однако автор не комментирует эти строки. Тем самым возникает странное впечатление, какой-то попытки ухода от рассмотрения данных проблем. 
С другой стороны поднята проблема участия на стороне Германии почти миллиона граждан СССР. Подобная цифра говорит о многом. В том числе и о том, что фактически на территории СССР происходила в то время гражданская война спровоцированная нацизмом. С другой стороны, хотелось бы вновь подчеркнуть - отсутствует даже попытка, рассмотреть вопрос в контексте гуманитарном. В контексте уничтожения мирных жителей руками коллаборантов.

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top