Війна Клари: правдива історія дівчини про дивовижний порятунок від нацистів / співавт. Стівен Гланц; пер. з англ. В. Бобров. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2020. – 348 с.: іл.
У серії «Бібліотека спогадів про Голокост» побачило світ нове видання. Це спогади Мікаеля Гауптмана «Забуті могили» ( Гауптман Мікаель. Забуті могили / пер. з польської А. Шарого; Український центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Видавництво "Фенікс", 2017. – 175 с.
Український центр вивчення історії Голокосту радий представити нове видання у серії «Бібліотека спогадів про Голокост». «Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти» - це перше видання Центру, яке адаптовано для читачів віком від 10 років.
У серії УЦВІГ «Бібліотека спогадів про Голокост» побачило світ видання українською щоденника уродженця села Свинюхи (нині Привітне Локачинського району Волинської області) Мехеля Дімента, який пережив Голокост на Волині. У 1970-х-1980-х роках щоденник було перекладено з мови їдиш англійською його сином Шмуелєм Ягаломом. Дімент, Майкл. Самотній вигнанець. Щоденник про Свинюхи та гетто в Локачах. – За ред. Ш. Ягалома (Дімента). – К.: Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 200 с.
Український центр вивчення історії Голокосту продовжує свою книжкову серію: «Бібліотека спогадів про Голокост». Ці матеріали разом з фільмом (навчально-методичний комплект: DVD з фільмом і брошура з історичними та методичними матеріалами) створюють для нас можливість через трагічну персональну історію Ісаака Штейгера – Єжи Чарнецькі відчути історичний контекст епохи та вчитись співчувати один одному...
Під час Другої світової війни молодий норвежець Петтер Вестлі був прихильником нацистських поглядів, як доброволець Ваффен-СС воював на боці Німеччини на Східному фронті. Коли його син Бйорн подорослішав достатньо, аби усвідомити дії батька, то розірвав із ним стосунки.
Історій, подібних до тої, яку читач тримає в руках - українською, на жаль, видано замало. Окрім півтора мільйонів євреїв - мешканців українських земель, які загинули за часів нацизму, була горстка тих, кому пощастило вижити. Саме завдяки тому, що деякі з них у повоєнні часи спромоглися розповісти світові про набутий досвід, про відчуття, про боротьбу за життя, саме тому ми можемо нині уявити собі пережиті ними страждання та жагу до подолання обставин, а часто-густо і людей, які були вкрай ворожими до них.
Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.
З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру
15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.
Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової
Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).
Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах.
