Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

"Чорна книга комунізму"

Минулого 2008 року львівське видавництво "Афіша" випустило збірник статей французьких істориків та публіцистів "Чорна книга комунізму. Злочини, терор, репресії" в українському перекладі. Не буде перебільшенням твердження, що вихід україномовного варіанту цієї роботи запізнився років на десять Оригінал вийшов ще 1997 року. За одинадцять років світ побачив видання "Чорної книги комунізму" англійською, російською, німецькою та багатьма іншими мовами. Автори дослідження намагалися висвітлити злочини більшовизму та інших лівих тоталітарних режимів у різних країнах світу починаючи з жовтня 1917 року і завершуючи сьогоденням. 
Дослідниками, які приклали руку до написання книги, стали Ніколя Верт, Стефан Куртуа, Жан-Луї Панне, Ремі Коффер, Анджей Пачковський, Карел Бартошек, Жан-Луї Марголен, П'єр Рігульо, Паскаль Фонтен, Ів Сантамарія, Сільвен Булюк. Українську передмову під назвою "Комунізм і Україна" написав Олег Романів. Географія дослідження охоплює СРСР, Східну Європу, Іспанію (період Громадянської війни 1936-1939 рр.), Китай, В'єтнам, Лаос, Камбоджу, Афганістан, а також африканські та латиноамериканські країни, де перебували при владі уряди марксистсько-ленінської ідеології. 
Автори, вивчаючи комуністичні злочини, наводять багато спільних рис між більшовизмом та нацизмом, що говорить про схожість і одночасно унікальність феноменів Освенциму та ГУЛАГу. Приводяться навіть факти переймання "досвіду" червоного режиму Леніна-Сталіна коричневим Гітлера. Стефан Куртуа в своєму вступі під назвою "Злочини комунізму" наводить слова колишнього коменданта Аушвіцу Р. Хьоса: "Керівництво РСХА надіслало комендантам таборів детальну документацію про російські табори. Умови, які там панували, були описані в усіх деталях за свідченням очевидців, яким звідти вдалося втекти. Зокрема підкреслювалося, що росіяни знищують цілі народності, використовуючи їх на каторжних роботах" (с. 34). Говорячи про Голодомор 1932-33 рр. С. Куртуа стверджує, що "тут "класовий" геноцид доповнюється геноцидом "расовим": голодна смерть дитини заможного українського селянина, приреченого на голод сваволею сталінського режиму, "дорівнює" смерті єврейської дитини з варшавського гетто, приреченої нацистським режимом на голод. Це порівняння аж ніяк не змушує до перегляду проблеми "особливості Освенцима": мобілізацію найсучасніших технічних засобів і втілення справжнього "виробничого процесу" - спорудження "заводу смерті", використання газів, крематорію" (с. 29). 
Українському читачу буде особливо цікаво переглянути перший розділ книги під назвою "Держава проти свого народу. Насильство, репресії та терор у Радянському Союзі", написаний Ніколя Вертом. У цій частині "Чорної книги комунізму" аналізуються більшовицькі злочини починаючи від приходу до влади і завершуючи часами Л. Брежнєва. Особливість україномовного варіанту "Чорної книги комунізму" є те, що Н. Верт змінив свою думку відносно подій Голодомору 1932-33 рр. в Україні. У додатках до книги, які не ввійшли в текст його статті, він зазначає, що переконався "в специфіці українського голоду порівняно з іншими голодами 1931-33 років". На його думку всі ті голоди "є безпосередніми, непередбаченими, незапрограмованими наслідками політики ідеологічного штибу впровадженої з кінця 1929 р.... До літа 1932 року український голод, який вже давався в знаки, поєднується з іншими голодами, що спалахували раніше від нього. Однак починаючи з літа 1932 р., український голод змінює свою природу, щойно Сталін вирішує використати зброю голоду, посилити голод, що вже розпочинався, зробити його дієвим чинником, навмисне розширити його для того, щоб покарати українських селян за їх відмову прийняти "нове рабство"" (с. 680). Далі Н. Верт робить висновок, що події 1932-33 рр. можна кваліфікувати як геноцид влаштований сталінським режимом супроти українського селянства. Але поряд з цим дослідник робить ремарку: "...Голодомор вельми різниться від Голокосту. Він не мав на меті повного знищення усієї української нації. Він не полягав на безпосередньому убивстві жертв. Він знаходив свою мотивацію і ґрунтувався на політичному раціоналізмі, а не на етнічних чи расових засадах. Та все ж, поміщений в історичному контексті, Голодомор, за кількістю своїх жертв, є єдиною європейською подією ХХ ст., яку можна порівняти із двома іншими - геноцидом вірменським та Голокостом" (с. 680). 
С. Куртуа та Ж.-Л. Панне приводять факти відвертого антисемітизму в середині Комінтерну, який декларував "пролетарський інтернаціоналізм" та рівність всіх націй та народів. Феномен комінтернівської юдофобії проявився перш за все у переслідуванні та знищення активістами ФКП євреїв-троцкістів (і не тільки!) навіть… в умовах нацистської окупації у Франції (с. 279), передачі Сталіним нацистам німецьких комуністів єврейського походження (с. 271), а також у загибелі на засланні в радянському ГУЛАГу 400 тис. польських євреїв з приєднаних до СРСР у 1939 році західноукраїнських та західнобілоруських земель та втікачів з Генеральної Губернії. 
У книзі викликають зауваження та здивування деякі тези О. Романіва, автора української передмови книги. Що мав автор на увазі, коли писав: "Голодомор за розмірами фізичного винищення людей у декілька разів перевищував масштаби пізнішого єврейського Голокосту" (с. 11) ? Чи не має тут спроби поставити "своє" горе вище "чужого", забуваючи, що під час страшний подій 1932-33 рр. постраждали не тільки етнічні українці, але і росіяни, поляки, євреї, та взагалі зробити спробу витіснити український Голокост 1941-1944 рр. поза межі українського історичного дискурсу. Що автор хотів сказати фразою: "історію комунізму в Росії можна розділити умовно на два етапи: проєврейський (1917-1947) та антиєврейський (1947-1991)" (с. 16) ? Тут можна почути деякі перегукування з тезою нацистської пропаганди періоду 1941-1945 рр. про "юдо-більшовизм" та публікаціями новітніх антисемітських "конспірологів" з МАУПу про "єврейський" характер більшовицького режиму. 
Але не дивлячись на вади у вступі, "Чорна книга комунізму" буде цікавою українським читачам, особливо тим, хто цікавить історію тоталітаризмів та геноцидів ХХ ст. 

Радченко Юрій, аспірант кафедри історії України Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна

Останні Новини

  • Збір свідчень у освітян про російську агресію і війну в Україні

    З моменту повномасштабного вторгнення росії Український центр вивчення історії Голокосту намагається продовжувати свою освітню діяльність, а також весь час підтримує наших колег освітян з різних куточків України. Наш простір наповнився численними історіями про той новий та нелегкий досвід, який доводиться проживати нам всім. Ми не могли залишитися осторонь цих історій і тому з вересня розпочали новий проєкт по збору свідчень від українських вчителів та викладачів університетів, випускників програм та проєктів УЦВІГ, про теперішню російсько-українську війну. Цей проєкт ми реалізовуємо за підтримки програми Documenting Ukraine від Institut für die Wissenschaften vom Menschen (Відень, Австрія). 

    [Докладніше]
  • "Сучасна росія - це суцільний концтабір". Інтерв'ю на "Громадському"

    Інтерв'ю з Анатолієм Подольським на Громадському. Розмова про важливість збереження історичної та культурної пам’яті та чому це було неможливим за часів комуністичної диктатури на теренах України? Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту. Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

    [Докладніше]
  • Відкриття виставки «Майбутнє без очевидців»

    17 листопада 2022 року в Центральній міській бібліотеці німецького Дюссельдорфу відкрилася виставка "Майбутнє без очевидців", що триватиме до 23 грудня 2022 року.
    Виставка підготовлена транснаціональним проєктом Єврейської громади Дюссельдорфа "Вчимося пам'ятати", який є багаторічним надійним партнером УЦВІГу.

    [Докладніше]
  • Науково-методичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності"

    11-12 листопада 2022 року в Києві відбувся міжнародний науково-практичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності", організований Українським центром вивчення історії Голокосту, Меморіалом Шоа (м. Париж, Франція) та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

    [Докладніше]
  • IV Семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього. Навчання про історію Голокосту і права людини»

    31 жовтня 2022 року розпочався семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Вже вчетверте ми збираємо колег у співпраці з Інститутом ім. Ольги Ленгель (The Olga Lengyel Institute, New York) та втретє за співфінансування Нідерландського єврейського гуманітарного фонду (Гаага).
    Метою семінару-школи є покращити рівень навчання про історію Голокосту та права людини в Україні. Програма надає можливість поєднати український та міжнародний досвід у викладанні цих тем та обґрунтуванні актуальності історичних подій у сьогоденні.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top