Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Застереги історії “Червоного століття” на початку ХХІ-го

Видавництво “АртЕк” пропонує читачеві нову книгу відомого філософа, громадського діяча Мирослава Поповича “Червоне століття”. Сам автор подарував цю книжку А.Подольському.
Філософ у вступі до книжки визначає, що вона “не є історією “червоного століття”. Скоріше це спроба написати філософію історії. “Побачити смисл історії нашого часу”, - як пише Мирослав Попович. В тому самому вступі, автор намагається переглянути звичні для нас наукові і колонаукові техногенічні перепитії, замінити їх на гуманітарний погляд, підкреслює своє співчуття до трагедії винищення євреїв, та інших геноцидів. В той же час, звертаючись саме до “червоної” барви минулого століття М.Попович, вказує на історію України, бо справді – наша історія була більш червоною ніж “коричневою”. Хоча надто багато спільного є між тими кольорами... Безсилля гуманітаріїв, та й інших людей, перед тією страшною навалою і стало темою кремезного тому. 
Треба зазначити широту погляду, величезну кількість нових і цікавих фактів, які наводить автор у власній праці. Блискуча ерудиція, посилання на художню літературу, вказують на неабияке бажання автора самому розібратися і в собі і в тому, що творилося навколо. Окремо треба сказати про цікавий підбір фотографій – багато з них показують те “червоне століття” в цікавих ракурсах.
Починаючи книгу жовтневим переворотом 1917 року, автор саме підкреслює – штучні намагання відійти від тієї важливої дати, зробити вигляд, що на Україну та подія вплинула лише зовнішньо, і лише згубно – не вірні. Справді – необхідно розглянути наше життя в контексті реальних впливів, без ідеологічного ангажування, яке доволі часто зустрічається. 
Розгляд дражливої теми – єврейських погромів в часи визвольних змагань 1917-1921 років, надто цікавий. Гадаю, що авторове вказування на вади С.Петлюри і інших українських діячів, є слушними. Особливо, коли М.Попович пише про “літання їх у хмарах”. Треба зазначити, що подібне “літання” продовжується до сьогодні. На превеликий жаль, досі відсутні ремінісценції на те, що саме подібне “літання в хмарах”, призвело в майбутньому до насторожуваного ставлення євреїв до українського визвольного руху. А українців або до примітивного антисемітизму, або до “літаючого” навіть не в хмарах, а в поза обрійних далях, наївного філосемітизму. Це мрійництво і антипрактицизм до сьогоднішнього дня, на нашу думку, заважають українському суспільству. Прикладом – вже майже рік, нова “помаранчева” влада, приймає добрі заяви стосовно однозначно ксенофобської діяльності МАУП. Проблема полягає в тому, що нажаль, заяви діячів МАУПу є не лише антисемітськими, а й антиафриканськими, антиросійськими, антипольськими, гомофобськими й таке інше – чомусь влада переймається лише антиєврейськими заявами. Не думаю щоби інші групи нашого народу не зверталися стосовно діяльності МАУП. Здається влада вважає абстрактне “єврейство” доволі впливовим у світі, і думає, що якщо з євреями все буде гаразд, інші групи можна зневажати... Але перейдемо до мрійництва. В тому і проблема, що насправді від влади і впливових людей, потрібні не заяви (які приймав і С.Петлюра), а реальні дії. До речі С.Петлюра допомагав багатьом євреям. Однак, нажаль цього замало. Питання в тому, щоби засудити, так би мовити “своїх”, питання в тому, аби загнати антисемітизм та ксенофобію в глухий, маргінальний кут. А тут відразу виникає якийсь дивний психологічний викрутас. Представники українського руху починають пояснювати, що він занадто слабкий аби втрачати “радикалів”. Те, що той рух мав би посилитися за рахунок національних меншин, як то робиться у всьому цивілізованому світі (а не за рахунок хворих людей), чомусь не приходе до голови, тим діячам. Сподіваємось ця вада таки пройде.
Книга заслуговує на уважне обговорення, сподіваємося воно почнеться в українському суспільстві. Найближчим часом ми розмістимо більш повну рецензію на цю корисну книгу.

Останні Новини

  • Збір свідчень у освітян про російську агресію і війну в Україні

    З моменту повномасштабного вторгнення росії Український центр вивчення історії Голокосту намагається продовжувати свою освітню діяльність, а також весь час підтримує наших колег освітян з різних куточків України. Наш простір наповнився численними історіями про той новий та нелегкий досвід, який доводиться проживати нам всім. Ми не могли залишитися осторонь цих історій і тому з вересня розпочали новий проєкт по збору свідчень від українських вчителів та викладачів університетів, випускників програм та проєктів УЦВІГ, про теперішню російсько-українську війну. Цей проєкт ми реалізовуємо за підтримки програми Documenting Ukraine від Institut für die Wissenschaften vom Menschen (Відень, Австрія). 

    [Докладніше]
  • "Сучасна росія - це суцільний концтабір". Інтерв'ю на "Громадському"

    Інтерв'ю з Анатолієм Подольським на Громадському. Розмова про важливість збереження історичної та культурної пам’яті та чому це було неможливим за часів комуністичної диктатури на теренах України? Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту. Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

    [Докладніше]
  • Відкриття виставки «Майбутнє без очевидців»

    17 листопада 2022 року в Центральній міській бібліотеці німецького Дюссельдорфу відкрилася виставка "Майбутнє без очевидців", що триватиме до 23 грудня 2022 року.
    Виставка підготовлена транснаціональним проєктом Єврейської громади Дюссельдорфа "Вчимося пам'ятати", який є багаторічним надійним партнером УЦВІГу.

    [Докладніше]
  • Науково-методичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності"

    11-12 листопада 2022 року в Києві відбувся міжнародний науково-практичний семінар "Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду і виклики сучасності", організований Українським центром вивчення історії Голокосту, Меморіалом Шоа (м. Париж, Франція) та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

    [Докладніше]
  • IV Семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього. Навчання про історію Голокосту і права людини»

    31 жовтня 2022 року розпочався семінар-школа «Вчимося з минулого – діємо заради майбутнього». Вже вчетверте ми збираємо колег у співпраці з Інститутом ім. Ольги Ленгель (The Olga Lengyel Institute, New York) та втретє за співфінансування Нідерландського єврейського гуманітарного фонду (Гаага).
    Метою семінару-школи є покращити рівень навчання про історію Голокосту та права людини в Україні. Програма надає можливість поєднати український та міжнародний досвід у викладанні цих тем та обґрунтуванні актуальності історичних подій у сьогоденні.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top