Міжнародна наукову конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
Історично важлива і суспільно значуща наукова конференція відбулась у головному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка упродовж 23–24 вересня 2021 року. Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український центр вивчення історії Голокосту.
Конференцію було приурочено до вісімдесятих роковин від початку розстрілів у Бабиному Яру. Захід відбувся в змішаному форматі: частина учасників мала можливість брати безпосередню участь в обговореннях, більшість зарубіжних колег і деякі українські науковці долучилися до заходу дистанційно.
Співорганізаторами події виступили такі інституції, як:
- Український інститут національної пам’яті,
- Інститут історії України НАНУ,
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
- Український центр вивчення Голокосту.
Участь в офіційному відкритті й роботі конференції від Університету взяли проректорка з науково-педагогічної роботи (зв’язки з громадськістю) Олена Добржанська та декан історичного факультету Іван Патриляк. Офіційними представниками від інституцій-співорганізаторів конференції на події виступили голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій і директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.
Декан історичного факультету Іван Патриляк офіційно відкрив роботу конференції: «Із огляду на важливість події хочу подякувати нашим колегам із Києва, Львова, Рівного й Дніпра, які особисто прибули для участі в обговореннях; на щиру подяку заслуговують наші партнери із іноземних університетів, центрів і музеїв (а йдеться про дослідників із Канади, Польщі, Ізраїлю, Німеччини й Південної Кореї), які змогли дистанційно пробитися до Києва; також відзначу зусилля присутніх медійників і синхронних перекладачів – усім вам велика вдячність!». Іван Патриляк ознайомив присутніх із ключовими напрямами фахових обговорень, із семінарами й тематикою доповідей учасників.
Від адміністрації Університету до слова було запрошено проректорку зі зв’язків з громадськістю Олену Добржанську, яка переказала присутнім побажання ректора Володимира Бугрова щодо плідних дискусій для відновлення історичної правди. Олена Добржанська наголосила на важливій ролі Університету в проведенні контроверсійних досліджень завдяки фаховості наукової експертизи: «КНУ імені Тараса Шевченка був і залишається майданчиком для відкритих і плідних наукових дискусій. Подія, що зібрала нас сьогодні, нікого не залишить байдужим. Вісімдесят років тому, наприкінці вересня, майже тридцять чотири тисячі представників єврейського народу було вбито – це були діти, жінки, люди похилого віку. Київ мав тривалу історію єврейства, яку за тих страшних часів було знищено. Бабин Яр перетворився на велику братську могилу, що ховала всіх: і євреїв, і ромів, і комуністів, і націоналістів; страшний злочин приховувався нацистами й безліч років применшувався комуністами. Робота сучасних науковців є неймовірно важливою: як для пам’яті мертвих, так і для нас, живих. Щиро вірю, що обговорення під час конференції стануть черговим кроком для встановлення історичної правди й подальшого її поширення світом».
Із закликом не залишатися осторонь важливої історичної теми звернувся до учасників конференції директор Інституту історії України Валерій Смолій: «Бабин Яр став світовим символом Голокосту, незагойною раною людства. Трагічний вимір катастрофи українського єврейства складно осягнути і в раціональній площині, і в емоційній; про масові вбивства євреїв написано тисячі праць, оприлюднено численні свідчення й безліч фотодокументів. Але тема видається невичерпною через безпрецедентний характер феномена Голокосту й спричиненого ним травматичного досвіду. Ми зобов’язані зберігати пам’ять про цю історичну подію, рішуче й незворотно засуджувати таке масштабне зло, аби не відбулося повторення подібних трагедій».
Впродовж роботи конференції учасники заходу обговорили такі історичні аспекти події, як:
- об’єктність і суб’єктність пам’яті;
- витоки геноциду в контексті української історії ХХ століття;
- підходи й виклики в питанні меморіалізації Бабиного Яру;
- вплив Голокосту на сучасний світ і Україну.
Більше інформації за посиланням: https://uinp.gov.ua/.../mizhnarodna-naukova-konferenciya...
Джерело: http://www.univ.kiev.ua
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
До 82-річниці трагедії Бабиного Яру. Освітні матеріали
Загибель невинних людей завжди залишає глибокий слід в історії. 29-30 вересня – це дні, коли Україна та світ вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. Ці дні нам нагадують про те, як важливо пам'ятати минуле. Пам'ять про Бабин Яр нагадує нам, що важливо стримувати світ від занурення у темряву ненависті та жорстокості. Збереження світу та співжиття, поваги до прав людини та різноманітності – це завдання, якому ми повинні приділити особливу увагу, прагнучи запобігти подібним трагедіям у майбутньому.
[Докладніше] -
Про війну. Проєкт інтерв'ю із українськими вчителями
Із моменту повномасштабного вторгнення росії Український центр вивчення історії Голокосту весь час підтримував і продовжує підтримувати наших колег освітян з різних куточків України. І наш простір наповнився численними історіями про той новий та нелегкий досвід, який доводиться проживати нам всім. Ми не могли залишитися осторонь цих історій. Із вересня 2022 року ми розпочали записувати інтерв'ю із українськими вчителями та викладачами університетів, випускниками програм та проєктів УЦВІГ, про теперішню російсько-українську війну. Цей проєкт ми реалізовуємо за підтримки програми Documenting Ukraine від Institut für die Wissenschaften vom Menschen (Відень, Австрія).
[Докладніше] -
«Хроніки оборони Києва»
Істориком і етнополітологом Віталієм Нахмановичем за фінансової підтримки Музею історії Києва, створено сайт «Хроніки оборони Києва» із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року.
[Докладніше] -
Програма підтримки бібліотек успішно завершена
Ми раді повідомити, що успішно завершили програму підтримки бібліотек країни всіх рівнів. Програма тривала понад два місяці. За цей час 340 бібліотек країни отримали видання Українського центру вивчення історії Голокосту! А це означає, що більше людей мають доступ до цінної інформації, знань та розвитку. Книги є одним із головних інструментів для збереження та передачі подій минулого.
[Докладніше] -
Як навчити пам’ятати? Дискусія істориків на Українському радіо
Пропонуємо Вашій увазі дискусію Анатолія Подольського на програмі Українського радіо "Сьогодні. Вдень" разом з військовим істориком Василем Павловим.
Розмова присвячена проблемам і викликам викладання історії під час сучасної війни. Як протистояти російській пропаганді проти нас? Чому міфи шкідливі? Як навчити пам’ятати? Як зробити, щоб пам’ять про героїв та жертви сьогодення і минулого була "живою"?
[Докладніше]