Вперше Українською мовою книга Ш.Редлiха...
Видавництво ДУХ І ЛІТЕРА, у серії “Бібліотека інституту Юдаїки” знову принесла радість читачам. Вийшла книга Шимона Редліха “Разом і наріжно в Бережанах” (переклад Наталії Вельбовець, редагування Н.Вельбовець, М.Петровський). Книга являє собою чудовий приклад поєднання мемуаристики з фаховою історією.Ш.Редліх згадує період з 1919 до 1945 рр., і подає спогади представників інших національностей про ті самі події. Він висвітлює трикутник міжнаціональних відносин - євреїв, поляків, українців. Цей трикутник раз за разом ділять і розтравлюють два тоталітарних режима - російський і німецький. Подання національних трагедій з різних точек зору - дуже важке завдання. Кількість тих трагедій на теренах Галичини важко перелічити. Це і польське переслідування українців та євреїв, антипольський терор ОУН, совєтське нищення за класовою і політичною ознакою, нацистська окупація, кривавий міжетнічний конфлікт поляків та українців, повернення совєтського режиму... Тим більш, коли Ш.Редліх підкреслює важливу відмінність Голокосту від іншіх геноцидів. На зустрічі з автором, що її організував інститут Юдаїки разом з фондом “Відродження” історик сказав, що треба розуміти - Бережани сьогодні цілковито українське місто, поляки з Бережан живуть у Польщі та Україні, а от євреї майже зникли з мапи Європи... Єврей під час Голокосту не мав змоги врятуватися ані зміною релігії, мови чи партії, ані колаборацією. Євреї цілковито були поставлені поза життям. За переховування єврея карою була смерть. Тим важливіший подвиг поляка Кароля Кодогного та українки Танки Концевич, які врятували пана Редліха, завдяки чому ми тепер маємо можливість читати книгу.
Книга Ш.Редліха суттєво відрізняється від мемуарів євреїв, які пережили Голокост, що виходили друком в Україні після 1991 року. Ш.Редліх - фахівець-історик і спромігся толерантно й об”єктивно поставитися до проблем інших народів.
Треба лише зазначити, (сподіваємось наші колеги поставляться до нашіх зауважень, саме, як до щірої, дружньої поради), що ми побачили деякі, на нашій погляд, неоковірності перекладу. Юзеф Пілсудський названий Йозефом - гадаємо це не зовсім доречно. А вираз на стр. 158 “Він сказав найбільш християнському натовпу (виділення наше - ред.) польських і українських учнів...” є трохи незрозумілим.
Оголошення
Дивитися всіОстанні Новини
-
20-ї річниця створення Меморіалу та Музею на місці колишнього нацистського табору смерті у м. Белжець.
15 липня 2024 року на теренах колишнього нацистського табору смерті у Белжеці (Польща) відбулась урочиста церемонія вшанування пам’яті жертв, що були вбиті в роки Другої світової війни. Церемонія була присвячена 20-й річниці створення Меморіалу та Музею на цьому місці.
[Докладніше] -
УЦВІГ відкриває нову рубрику в соціальній мережі
Український центр вивчення історії Голокосту на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook відкриває нову рубрику #ІсторіяФото і перше, що маємо на меті, це поділитися спогадом з науково-освітнього семінару ім. Роберта Кувалека, що відбувся восени минулого року.
[Докладніше] -
Міжнародний науковий семінар для освітян у Любліні (Польща)
16.06-21.06 2024 р. у м. Люблін та його регіоні (Республіка Польща), проходив міжнародний семінар “Unveiling “Aktion Reinhardt”: A Multi-Perspective Exploration”, на якому Український центр вивчення історії Голокосту представили Анастасія Міхєєва та Леся Юрчишин.
[Докладніше] -
Науково-методичний семінар для освітян у Львові
15-16 червня ми зустрілися з більше як двадцятьма учасницями та учасниками – переважно вчителями зі Львова – для того, щоб обговорити питання пам'яті про Голокост, інші випадки геноциду на українських теренах та актуальні виклики роботи з цими темами.
[Докладніше] -
Семінар «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності», Київ
12-13 червня в Києві відбувся науково-методичний франко-український семінар «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». Його організаторами виступили паризький Меморіал Шоа та київський Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.
[Докладніше]