Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Міжнародна наукову конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).

insidethegatesІсторично важлива і суспільно значуща наукова конференція відбулась у головному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка упродовж 23–24 вересня 2021 року. Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет  імені Тараса Шевченка, Український центр вивчення історії Голокосту.

Конференцію було приурочено до вісімдесятих роковин від початку розстрілів у Бабиному Яру. Захід відбувся в змішаному форматі: частина учасників мала можливість брати безпосередню участь в обговореннях, більшість зарубіжних колег і деякі українські науковці долучилися до заходу дистанційно.

Співорганізаторами події виступили такі інституції, як:

  • Український інститут національної пам’яті,
  • Інститут історії України НАНУ,
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
  • Український центр вивчення Голокосту.

Участь в офіційному відкритті й роботі конференції від Університету взяли проректорка з науково-педагогічної роботи (зв’язки з громадськістю) Олена Добржанська та декан історичного факультету Іван Патриляк. Офіційними представниками від інституцій-співорганізаторів конференції на події виступили голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій і директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

Декан історичного факультету Іван Патриляк офіційно відкрив роботу конференції: «Із огляду на важливість події хочу подякувати нашим колегам із Києва, Львова, Рівного й Дніпра, які особисто прибули для участі в обговореннях; на щиру подяку заслуговують наші партнери із іноземних університетів, центрів і музеїв (а йдеться про дослідників із Канади, Польщі, Ізраїлю, Німеччини й Південної Кореї), які змогли дистанційно пробитися до Києва; також відзначу зусилля присутніх медійників і синхронних перекладачів – усім вам велика вдячність!»Іван Патриляк ознайомив присутніх із ключовими напрямами фахових обговорень, із семінарами й тематикою доповідей учасників.

Від адміністрації Університету до слова було запрошено проректорку зі зв’язків з громадськістю Олену Добржанську, яка переказала присутнім побажання ректора Володимира Бугрова щодо плідних дискусій для відновлення історичної правди. Олена Добржанська наголосила на важливій ролі Університету в проведенні контроверсійних досліджень завдяки фаховості наукової експертизи: «КНУ імені Тараса Шевченка був і залишається майданчиком для відкритих і плідних наукових дискусій. Подія, що зібрала нас сьогодні, нікого не залишить байдужим. Вісімдесят років тому, наприкінці вересня, майже тридцять чотири тисячі представників єврейського народу було вбито – це були діти, жінки, люди похилого віку. Київ мав тривалу історію єврейства, яку за тих страшних часів було знищено. Бабин Яр перетворився на велику братську могилу, що ховала всіх: і євреїв, і ромів, і комуністів, і націоналістів; страшний злочин приховувався нацистами й безліч років применшувався комуністами. Робота сучасних науковців є неймовірно важливою: як для пам’яті мертвих, так і для нас, живих. Щиро вірю, що обговорення під час конференції стануть черговим кроком для встановлення історичної правди й подальшого її поширення світом».

Із закликом не залишатися осторонь важливої історичної теми звернувся до учасників конференції директор Інституту історії України Валерій Смолій«Бабин Яр став світовим символом Голокосту, незагойною раною людства. Трагічний вимір катастрофи українського єврейства складно осягнути і в раціональній площині, і в емоційній; про масові вбивства євреїв написано тисячі праць, оприлюднено численні свідчення й безліч фотодокументів. Але тема видається невичерпною через безпрецедентний характер феномена Голокосту й спричиненого ним травматичного досвіду. Ми зобов’язані зберігати пам’ять про цю історичну подію, рішуче й незворотно засуджувати таке масштабне зло, аби не відбулося повторення подібних трагедій».

Впродовж роботи конференції учасники заходу обговорили такі історичні аспекти події, як:

  • об’єктність і суб’єктність пам’яті;
  • витоки геноциду в контексті української історії ХХ століття;
  • підходи й виклики в питанні меморіалізації Бабиного Яру;
  • вплив Голокосту на сучасний світ і Україну.

Більше інформації за посиланням: https://uinp.gov.ua/.../mizhnarodna-naukova-konferenciya...

Джерело: http://www.univ.kiev.ua

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top