Головна

Головна Графік заходів Увічнення пам'яті Геноцид Ромів Бабин Яр (Не)Дитячі історії Камені спотикання

Семінар для вчителів історії у Кривому Розі

insidethegates6-7 вересня 2020 року в Криворізькому музеї культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера» відбувся навчально-методичний семінар «Українське суспільство і пам'ять про Голокост» для вчителів історії. Захід був організований в результаті плідної співпраці Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ, Київ), Музею Михайла Мармера та ГО «КЕТЕР» (Кривий Ріг), та за підтримки Департаменту освіти і науки виконкому Кріворізької міської ради.

Програма заходу передбачала зустріч шкільних вчителів з вченими – дослідниками історії Голокосту, фахівцями, які вивчають відомі та розробляють нові методики викладання

Карантинні події надовго вибили всіх зі звичного ритму життя. І, напевно, після медиків, освітяни стоять в черзі постраждалих наступними, бо усі експерементально-вимушені заходи дуже ускладнили навчальний процес. Проте, час рухається далі, і ми поволі адаптуємося в нових умовах, які продовжують бути непростими, такими, що порушують професійні комунікації, трансформуючи їх в онлайн-поле: zoom-конференції, селекторні наради, тощо. Але живе спілкування замінити не можна. І, як тільки з'явилася можливість потрапити в більш толерантну карантинну хвилю, було прийнято рішення про проведення семінару для педагогів у Кривому Розі.

трагічних подій Другої світової війни.

Першою опцією, яка включила учасників в роботу семінару, стала доповідь «Особливості Голокосту на українських теренах» Анатолія Подольського, кандидата історичних наук, директора УЦВІГа (Київ). У виступі йшлося про регіональні особливості реалізації антиєврейської політики окупаційним нацистським режимом в Україні. В ході лекції виникали дискусії про проблеми сучасної історичної термінології, контрверсійності розуміння явища колаборації, підходи до меморіалізації пам'яті про Голокост.

Велику зацікавленість в учасників викликали інтерактивна лекція «Історична пам'ять про геноциди в Україні» Андрія Тарасова, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України та правознавства КДПУ (Кривий Ріг), і доповідь «Місця масових розстрілів євреїв на Криворіжжі та пам'ять про них» Романа Шляхтича , кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України та правознавства (Кривий Ріг).

Багато позитивних вражень залишила презентація практичного онлайн-ресурсу «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії. Путівник для вчителя» Віталія Боброва, координатора освітніх програм УЦВІГ (Київ), котрий розробив, видав та діджіталізував безпосередньо на допомогу вчителям історії Український центр вивчення історії Голокосту. Слід зазначити, що цікавість до такого джерела цілком логічна, бо на сьогодні інформаційного та методичного видавничого продукту, спрямованого на вивчення історії Голокосту, в Україні достатньо, але він розрізнений, несистемний, і, часто, важкодоступний для школи. Тому поданий путівник, при створенні якого були враховані всі наведені вище аспекти, став надзвичайно своєчасним й практичним подарунком для українських освітян.

Оскільки семінар відбувався у Кривому Розі, логічною стала й лекція «Єврейська історія Криворіжжя» Світлани Піддубної, директорки Музею Михайла Мармера (Кривий Ріг), де вона окреслила напрями вивчення регіональної єврейської історії від початку процесу заселення краю євреями та їх культурно-економічної інтеграції на українських теренах до трагедії Шоа.

Доречним було практичне дослідження «Історія Голокосту в сучасному педагогічному дискурсі» Любові Висоцької, кандидата педагогічних наук, викладача ККНАУ (Кривий Ріг), що розкрило справжню картину уявлень сучасних підлітків про історію Другої світової війни та Голокост. Для слухачів демонстрація, далеко не оптимістичних, соціологічних даних була цілком зрозумілою, тому серед них виникла дискусія про те, як змінити ситуацію з небажанням молоді займатися учбовою діяльністю, цікавитися історією, в цілому, та історією Голокосту.

Учасників семінару дуже вразила презентація «Міжнародний Дім зустрічей молоді в Освенцімі: його значення для збереження пам'яті про Шоа в Польщі та Німеччині» Маріанни Шпак, наукового співробітника Музею Михайла Мармера (Кривий Ріг), в якому вона розповіла про свою діяльність в Міжнародному домі зустрічей молоді в м. Освенцім (MDSM), як волонтера організації Акція спокути заради миру (Aktion Sühnezeichen Friedensdienste – ASF (Action Reconciliation Service for Peace – ARSP). Вона познайомила слухачів із методами і формами навчання, які відбуваються в MDSM, та специфікою роботи едукаторів організації з інтернаціональними групами, що приїжджають в Освенцим вивчати історію Другої світової війни та Голокосту. Також виступаюча розповіла про функції волонтерської організації ASF та її зв’язки з Україною, які вирішують завдання у міжнародному діалозі спільного минулого.

І, звичайно, семінар став відкритим майданчиком для криворізьких вчителів історії, де можна було поділитися напрацьованим досвідом власних методичних форм і педагогічних прийомів в контексті збереження пам'яті про трагічну історію України, про вшанування жертв Голокосту, Голодомору, та формування історичних знань про сьогоднішню війну. Велика подяка за те, що поділилися цікавими ідеями з колегами Людмилі Хорьковій, вчителю історії, директоркі ЗОШ І-III ст. № 114; Катерині Андрєєвій, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 22; Жанні Бабенко, вчителю історії ЗОШ І- III ст. № 111; Денису Войтовичу, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 120; Оксані Сиротюк, вчителю історії ЗОШ І-III ст. № 2.

По завершенню роботи семінару учасники отримали сертифікати і подарунок:книги, видані УЦВІГом та Музеєм Михайла Мармера.

Світлана Піддубна,

директорка Музею.

Фото: Музей Михайла Мармера. Маріанна Шпа

Останні Новини

  • Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року

    Ми нарешті готові поділитися з Вами результатами зустрічей робочої групи «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року». Протягом більшої частини літа ми з учасниками групи працювали над створенням перших рекомендацій для вчителів, які вже навчають про історію Голокосту і потребують порад, як змінити свою освітню діяльність у зв’язку з російською агресією проти України. Наразі текст впорядковано й підготовлено для широкого кола професійних читачів.

    [Докладніше]
  • «Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст».

    З такою назвою побачила світ колективна монографія, що була підготовлена Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ, який є партнером УЦВІГу вже багато років. У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін. Авторський колектив складається з відомих українських істориків та політологів, серед яких є і науковці нашого Центру

    [Докладніше]
  • Викладання суспільних дисциплін в умовах війни

    15 вересня 2022 року в рамках Тижня освіти дорослих, що традиційно організовує Кафедра філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, відбулася неформальна зустріч професіоналів (MeetUp) із обговорення проблеми "Викладання суспільних дисциплін в умовах збройного конфлікту міжнародного характеру", в якому взяло участь 78 науковців, методистів та вчителів-практиків.

    Участь представниці робочої групи "Як говорити про Голокост після 24.02?" пані Олени Савицької відбулася завдяки запрошенню організаторки цього заходу, учасниці багатьох проєктів УЦВІГ доцентки цієї кафедри к.і.н. Ольги Сирцової

    [Докладніше]
  • Мемуари Джека Глотцера з Рогатина

    Раді Вам повідомити, що УЦВІГ в рамках проєкту "Мережа пам'яті" буде готувати нове видання спогадів в нашій книжковій серії "Бібліотека спогадів про Голокост"! Мемуари Джека Глотцера з Рогатина (Івано-Франківська область), який пережив Голокост буде видана двомовним виданням (українською та англійською мовами).

    [Докладніше]
  • Вебінар «Бабин Яр та російська війна проти України»

    Як зміняться пріоритети історичної пам’яті українців після завершення російсько-української війни? Чи може відбутися переосмислення Голодомору, радянських репресій, Другої світової, Голокосту, Майдану? Яке місце може зайняти сучасна війна серед подій новітньої української історії? Ці питання вже зараз турбують багатьох інтелектуалів, викладачів шкіл та вузів, є предметом дискусій в медіа та наукових форумах. 

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top